Recenzje

Середній табір Плюси : Харчування — було смачне та ситне . Голодувати не доводилося. Але був один недолік — інколи давали страви , які більшість дітей не їсть (молочні каші на сніданок , риба на обід або на вечерю) , а альтернативи для тих дітей які не люблять ту чи іншу їжу просто не було. Альтернативні страви давали лише тим дітям , які не могли їсти якісь продукти за медичними показаннями , наприклад , якщо була алергія. Для програми Next була окрема їдальня , в окремому корпусі де жили ці діти , в тому , числі і я. 2) Цікава та насичена програма — було багато спортивних змагань (Ліга Чемпіонів (змагання з футболу) , Олімпіада , Спартакіада , різноманітні естафети) , також , були досить веселі та цікаві вечірні шоу-програми (шоу «Петрос має талант» , вечірка в стилі Хеллоуіну , хореографічна вечірка «Віденський вальс» , тощо) , також були зйомки кліпу та фільму , екскурсії та походи , і звичайно-ж , дискотеки . На випадки дощової погоди завжди була готова альтернативна програма . Хоча як на мене програма табору дещо перенасичена , дуже втомлювалися як діти , так і вожаті. 3) Корпуси та кімнати — нові , комфортні корпуси , та номери з усіма зручностями (санвузол — душ, туалет, вмивальник з дзеркалом) , в кімнатах проживало в середньому по 4 дитини. По одній маленькій тумбочці на двох дітей (стояли між ліжками) , одна велика загальна тумбочка на всіх дітей , та одна загальна шафа на всіх. Був також і балкон , на який , щоправда , нам виходити забороняли. Можна було лише винести просушити одяг та взуття. 4) Вожаті — у кожного загону було по два вожатих - хлопець і дівчина . Майже всі були добрі та веселі . Дійсно займалися дітьми , а не якимись своїми справами . Але була одна неадекватна вожата, про яку я розповім дещо пізніше. 5)Інфраструктура — комфортні корпуси , 2 їдальні , вуличні альтанки , плац , баскетбольне поле , футбольне поле , дитячий майданчик. Також нас водили на маленький стадіон неподалік від табору. Мінуси : 1) Не дотримуються обіцянок — За два дні до зміни ми з батьками приїжджали у табір подивитися все наживо . Нас пустили , показали корпус програми. Next , ми завчасно обрали мені кімнату і домовилися зі старшим вожатим , який проводив нам екскурсію табором , щоб мене потім на зміні поселили саме в цю кімнату. Але коли батьки вже привезли мене на зміну , то мене відправили жити у зовсім іншу кімнату , без нормального пояснення причин. 2) Вожата мого загону (ім‘я якої , я нажаль не пам‘ятаю) , яка з невідомих причин , абсолютно ігнорувала мене та ще двох дівчат , що жили зі мною в кімнаті , це виглядало так , ніби , нас взагалі не було цьому загоні . Під час відбою вожата заходила до нас в кімнату і просто вимикала світло , навіть якщо хтось ще був у душі , я розумію , що дотримуватися розпорядку дня — це важливо , але нас в кімнаті жило чотири людини ( ми і ще одна дівчинка з іншого загону) і ми вчотирьох фізично не встигали всі прийняти душ і лягти спати за пів години між закінченням дискотеки і відбоєм , невже вожата цього не розуміла ? А ввімкнути світло було не можна , бо вожата відразу прибігала і починала нас сварити , тому , якщо на момент приходу вожатої хтось ще був в душі , то він мав добиратися до ліжка вже в повній темряві. Під час підготовки до вечірньої програми , вожата нас ігнорувала , відповідно нас ігнорували і діти в загоні. Ми втрьох не приймали участі в жодних виступах , зйомках кліпу та фільму. Тому під час загонової роботи сиділи і нудьгували , допоки , я врешті-решт не запропонувала дівчатам піти проти вожатої її ж методами — тобто ігнорувати і її і загонову роботу вцілому , тому одного дня ми просто не прийшли на підготовку до вечірньої програми , а ще вирішили влаштувати бунт та демонстративно порушити заборону і вийти на балкон нашої кімнати , саме в той момент , коли наш загін знімав кліп в нас під балконом , а для повного щастя , ми ще й викрикували щось , щоб завадити вожатій і усьому загону знімати той кліп. Помсту подають холодною. Але вожатій було абсолютно по цимбалах , вона лише кілька разів викрикнула , щоб ми пішли з балкону , але нам було начхати на її слова так само , як їй було начхати на нас. Одним словом — навіть зовні ця вожата виглядала як справжнє стерво , такою вона , власне , і була . А другий наш вожатий був добрий , але він майже не приходив на загонову роботу (підготовку до вечірнього шоу) , оскільки він був постійно зайнятий , бо разом зі ще одним вожатим з іншого загону відповідав за організацію ранкової гімнастики та спортивних заходів у таборі. 3) Загін — діти не мали власної думки , та плясали під дудку вожатої і не спілкувалися зі мною та іншими двома дівчатами , про яких я вже казала. Пощастило мені тільки з цими двома дівчатами . Загін був різновіковий від 11 до 17 років (особливість програми Next) , незнаю наскільки це правильно , оскільки в таких загонах часто процвітає булінг старшими дітьми молодших. Але в нас , на щастя , такого не було , всі поводили себе адекватно , і старші і молодші , але це рідкість в наш час. 4) Брудна постільна білизна та матраци . 5) За кілька днів до кінця зміни в санвузлі перегоріла лампочка , ми неодноразово попросили замінити , так до нас ніхто й не прийшов і лампочку не замінив . До кінця зміни ми були змушені ходити в туалет і в душ в темряві , з ліхтариком в телефоні . 6) Шафи не вистачало на чотирьох осіб . Одній дитині діставалася одна невеличка поличка в одній половині шафи , і 2-3 вішалки в другій частині шафи . Місця було недостатньо , всі речі не вміщались у шафу. 7) Обов‘язкові походи в гори , висотою 1200 і більше метрів . Може здатися , що це невелика відстань , і фактично , так воно і є , але тоді , коли ти йдеш по рівній поверхні , а не идеш крутим підйомом вгору. Ці походи були фізично важкі , але не йти туди дозволяли лише тим дітям , хто не міг цього робити за станом здоров‘я , такі діти просто йшли на прогулянку до річки. Всі решта мали в примусовому порядку підійматися на гору від підніжжя до вершини , можливості відмовитися просто не було . Радує , що хоча б тих кому ставало зле під час підйому на гору , не змушували йти далі , а спускали донизу і відводили до табору. 8) Дивні підселення в кімнату . Спочатку нас в кімнаті було 4 дівчинки одного віку. Але одна дівчинка в перший же день поїхала додому (зламала ногу) . Після цього нас в кімнаті залишилося три . Через день до нас підселили вожату , що приїхала викладати в нас в програмі Next англійську мову . Нам сказали , що вожата в нас поживе всього один день , поки їй знайдуть місце у вожатській кімнаті . І дійсно нам не збрехали , на наступний день вожата з нашої кімнати виселилася. Знову ми почали жити втрьох . Але не пройшло й декількох днів , як у нас сталося нове підселення : одного дня під час тихої години до нас у кімнату зайшла вожата наймолодшого загону разом із маленькою 7-річною дівчинкою . Вожата сказала , що цю дівчинку ображають у її кімнаті , і спитала чи можна їй переїхати до нас у кімнату. Ми звичайно були не у захваті , але і відмовитися не могли , бо розуміли — якщо відмовимося , то ця вожата може пожалітися нашим вожатим , або старшому вожатому , а тилу в нас не було , і заступитися за нас і стати на наш бік було нікому , чекати допомоги від своїх вожатих було без сенсу , бо вожата нас недолюблювала і їй були до дупи наші проблеми , а вожатий , як я вже казала, був зайнятий спортивними справами табору. Тобто нам нічого не залишалося , окрім як змиритися і погодитися підселити до нас ту дівчинку. Щоб ви розуміли нам було 12,13 і 14 років , а тій дівчинці було 7 років . Ми її не ображали , але жити нам було не комфортно. Дівчинка , кожного вечора дзвонила своїм батькам , і кілька годин просто дуже голосно ревіла в слухавку. Я розумію , що ця дівчинка була маленька , і вона була перший раз у таборі , але ми після тяжкого активного дня , ввечері хотіли тиші , а замість цього мали слухати її плач. А вожаті загону , в якому була ця дівчинка, навіть не намагалися її заспокоїти. Ми мусили терпіти цю дівчинку , бо знову ж таки , враховуючи наші кепські стосунки з однією вожатою , і постійну зайнятість другого вожатого , пожалітися на цю ситуацію , нам було нікому. 9) Англійська мова — англійська мова передбачена програмою Next не відповідає тому , що вказано на сайті . Ніякої граматики , лексики , аудіювання там не було . Перші два дні англійської не було взагалі , а потім , коли вона з‘явилася , ми увесь час грали у «Крокодила» з англійськими словами. І ще одного разу співали пісню англійською мовою. Ось це і уся англійська мова. Причому заради англійської в нас забирали половину тихої години (замість 1 години , яку відпочивали ті , хто був на звичайній програмі , ми на програмі Next відпочивали всього 30 хв) , а потім йшли на англійську , яка тривала годину. Ще півгодини в нас забирали від часу виділеного на відвідування гуртків. Причому гуртки були обов‘язкові , тому після англійської ми мали ще йти на якийсь гурток на ті 30 хв. , що залишилися . І це виглядало дуже тупо — приходити на гурток , коли половина цього гуртка вже минула. Через це ми намагалися після англійської не йти на гуртки , а просто , непомітно для вожатих , втекти в корпус , що відпочити і , таким чином , компенсувати собі ті півгодини тихої години , які в нас забирали через заняття з англійської мови. 10) Купання на річці , про яке написано на сайті , в нас , чомусь ,не було . Так , більшу частину зміни на вулиці була прохолодна , а інколи і дощова погода , але навіть наприкінці зміни , коли на вулиці вже була сонячна спекотна погода , нас купатися на річку все одно не водили . Зараз , наскільки , мені відомо , в таборі , начебто , з‘явився критий басейн , в якому можна купатися навіть за холодної погоди , але тоді , коли відпочивала я ( у 2016) , цього басейну в таборі не було. 11) За дітьми стежать не дуже уважно , з безпекою є проблеми . У перший же день зміни дівчинка з нашої кімнати , гуляючи по території табору випадково наступила на люк , на якому була погано закріплена кришка , як наслідок — дитина зламала ногу , і того-ж дня її батьки приїхали і забрали її додому. А ще через певний проміжок часу , ближче до закінчення зміни хлопчик , будучи на дитячому майданчику, впав з качелі, бо обірвався один з ціпків на яких трималася качеля . Нещастя хлопчик залишився неушкодженим , але він дуже перелякався. Та і до цього інциденту , ще коли качеля була ціла , діти все одно з неї падали і заробляли собі синці , бо поверхня качелі на якій вони сиділи , була слизька і вони з неї падали , бо вожаті не дивилися за дітьми , і ті аж надто сильно розхитували ту качелю , що врешті-решт і призвело до того що вона обірвалася.

Це найгірший санаторій. Сморід, як тільки заходиш на рецепцію, таке враження, що витяжок на кухні немає. Номер у верхньому одязі холодно. Ресторан-столова ,це жах, персонал одягнутий у брудними одязі, мій дід до худоби і то чистіше одітий був. Завдаток дуже довго повертають. Нікому не раджу такого санаторію.

Щиро вітаємо усіх співробітників санаторію Теплиця з Різдвом Христовим і Новим роком! В жовтні ми вперше лікувалися у Вас і нам дуже сподобалось усе: чітка організація прийому процедур, привітне відношення персоналу, харчування, чудові басейни, доглянута територія, а головне – позитивний результат оздоровлення! Особливо теплі згадки залишились від спілкування з головною лікаркою санаторію пані Славою. Це високопрофесійна лікарка і керівниця, яка змогла організувати роботу колективу на найвищому рівні, і чуйна людина, що всім серцем вболіває за своїх пацієнтів. Хочеться приїздити до Вас ще і ще. З глибокою повагою і симпатією - Сергій Петрович і Тетяна Прокопівна.

Приємний персонал , що справді виконує свою роботу. Дуже чисто та прибрано в номерах. Дуже смачно. індивідуальний підхід до кожного клієнта. Для дітей дають додаткове ліжечко. Є ігрова кімната. Однозначно рекомендую цей готель

Робота персоналу чудово налагоджена, сервіс прекрасний, їжа в ресторані (повний пансіон) була смачна та різноманітна, на сніданок та вечерю був різного роду алкоголь на шведській лінії (правда не знаю чи це доречно враховуючи, що люди приїхали оздоровитись, але загалом це дуже приємно здивувало і нікого ні до чого не зобов’язувало). Номер люкс дуже просторий і цілком відповідав заявленим критеріям та ціні. Персонал що відповідає за чистоту досить добре виконує свою роботу. На перший погляд взагалі не було до чого придертися. Перелік послуг медичного центру дуже великий і різноманітний. Зручно що в закладі є варіанти часопроведення - більярд, кінозал (маленький але є), настільний теніс, міні- футбол та ще декілька настільних ігор та ігрова приставка, є дитяча кімната і послуги няні. Заклад чудово підійде для пар з дітьми та тих, хто хоче приділити час різного роду обстеженням та процедурам, краще іхати на тиждень і більше. В закладі є власний бювет, що дуже зручно. Дякуємо за чудовий відпочинок, до швидкої зустрічі !!!

Велике спасибі усій команді готелю «Киїська Русь» за прекрасний відпочинок, професіоналізм, гостинність та турботу. Це дійсно заклад європейського рівня. Тут дуже приємно, комфортно і захопливо відпочивати. Сюди не можна приїхати - можна тільки повернутися. Від щирого серця бажаємо усім співробітникам здоров’я, натхнення, успіхів, бо Ви теплом зігріваєте усіх. Так тримати - і нехай Вам щастить. Дякуємо !!!

Очень понравился отель и комплекс услуг! Шикарное месторасположение, вид из окна на горы и лес радовал каждый день! Вежливый и приветливый персонал, чувствуется профессионализм в работе. Номер чистый, комфортный, убирали каждый день. Хороший бассейн на улице, удалось расслабиться и даже загореть:) Отдельно хочется отметить работу ресторана: отличное обслуживание, разнообразное меню и очень вкусные блюда с ресторанной подачей. Удобно, что медцентр находится в одном комплексе с отелем, можно в халате идти на массаж на другом этаже. Рекомендую данный отель для спокойного и комфортного отдыха.